Міжнародна конференція “Жива історія та Експериментальна археологія”.

        Час змін, час вибору прийшов до України разом із початком війни. Утвердження векторів, пріоритетів у всіх галузях. Не виключенням стала сфера культури зокрема музейна справа. Першочергово питання охорони та збереження пам’яток, але з часом, адаптувавшись до цих обставин, з’явилися питання як функціонувати в подальшому, як розвиватися і бути цікавим відвідувачам, а також залишатися актуальними та відповідати суспільним вимогам.
Потреба у профільному заході виникла за довго до війни, думки про організації конференції чи саміту у тому чи іншому форматі зародилася паралельно в кількох представників общини, але через не налагоджену комунікацію втілити задумане не було можливості.

      Але так трапилося, що саме теперішні умови створили підгрунття для впевнених кроків. Але у такій ситуації важливо зрозуміти, що ти не сам-на сам із проблемою, відчути підтримку. Такою підтримкою стало утворення у жовтні 2022 року ініціатива SUN (Suport Ukrainian networck). І ми почали складати план дій. І одним із перших пунктів стало розповсюдження профільної інформації та зустріч у форматі конференції.

Тож 23-24 березня 2023 року на базі Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника за сприянням ГО “Чорна Галич” та EXARC відбулася перша в Україні міжнародна конференція “Жива історія та Експериментальна археологія”.

Метою конференції, в першу чергу, було зібрати небайдужих, зацікавлених в цій галузі та практикуючих професіоналів для обміну досвідом в сфері експериментальної археології, живої історії, а також застосування цього досвіду в музейній, туристичній та інших галузях. Сформувати робочу групу, яка координуючи свої зможе працювати.

Учасниками конференції стали представнкики усіх регіонів навіть тих, котрі побували під окупацією. То ж можемо сказати, що охопили значну територію України (Київ, Харків, Одесу, Львів Івано-Франківськ, Надвірна, Звягель, Коростень, Легедзено (Черкаська область), Камянець-Подільський, Житомир, Маневичі) Загалом 36 проектів, 30 з яких відбулися в очному форматі, що стало насправді успіхом враховуючий військовий стан. І також це стало головним підтвердженням того, що інтерес до експериментальної археології зростає щороку, а представники заповідників вбачають в ньому можливість розвитку своїх закладів та шлях розвитку суспільства загалом.

Учасниками стали гість з Ізраїлю Genadiy Nizhnyk-Kolomiychuk head of the historical reenectmant club “Regnum Hierosomylitanum”, Stephanie Piper, Dr. Aimee Little та Jessica Bates з Йоркського університету, Dr. Roleand Paardekooper EXARC.

Що важливо, відгукнулися археологи, котрі практикували експериментальну археологію в Україні на своїх заповідниках або ж з власної ініціативи ще з 70-80 их років XX століття. (PhD Vitaly Hutsal, Professor of the Department of Archaeology, Special Historical and Legal Disciplines of Kamianets-Podilskyi National University I. Ohienko. (Kamianets-Podilskyi), Chabanyuk Vladyslav, director of the State Historical and Cultural Reserve “Trypil Culture”. (Legedzyne, Cherkasy region) , PhD Andriy Petrauskas, researcher at the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine. (Kyiv) І це нам дає певну основу та розуміння того, що ми не починаємо з нуля, а здобутий досвід не буде втраченим.

Найбільшу кількість доповідників були – музейні працівники, археологи, дослідники – Dr. Kateryna Bila Department of History of Ukraine in the 19th and early 20th centuries, PhD Serhii Taranenko Kyiv-Pechersk Lavra National Reserve Oleksandr Didyk , junior researcher of the scientific research department of the hisorical and culture reserved “Davniy Plisnesk” Taras Rak, Lviv History Museum, PhD Pavlo Nechytaylo, Kamianets-Podilskyi architectural and archaeological expedition.

Також свої проекти представили студенти та аспіранти і були пристуні, ті хто тільки шукає себе у цих запитаннях.

Директори, заповідників, представники департаментів культури, познайомились із авторами проектів. Тобто дві сторони почули та побачили нюанси роботи один-одного, обмінялися контактами.

Звісно ряд пердставників наукової сфери та реконструкторів були зацікавлені у події, але не мали змоги долучитись через те що вони проходять службу у Збройних силах України. Андрій Петраускас подав матеріали, де він співавтор проекту будучи на службі, але перебуваючи на лікування через поранення на фронті.

Директор Кам’янецького заповідника, Олксандр Заремба котрий проявив ініцативу та висловив ідею провести захід у своєму закладі також наразі на службі в Збройних силах України і міг бути присутнім частково.

Учасник із Ізраїлю представив зовсім інший досвід, ніж ми можемо зустріти у Європі. Але поза іншим форматом в ході спілкування ми доходимо, що маємо багато схожих питань до вирішення і маємо, що почерпнути один в одного.

Продуктивним було спілкування між археологами, майстрами давніх ремесел, працівниками та керівниками історико-архітектурних заповідників, організаторами історичних фестивалів. Тобто людей, котрі мало перетинаються у своєму робочому просторі тож не мають можливості вникнути в працю один-одного.

Конференції була поділена на чотири секції:

1. Експериментальна археологія, досвід відтворення давніх ремесел та технологій, предметів матеріальної культури;

2. Співпраця музеїв та заповідників України з громадськими організаціями та об’єднаннями що працюють в темі експериментальної археології й ренекменту тощо, Проведення на базі музеїв заходів з живої історії;

3. Круглий Стіл. Підбиття підсумків конференції. Стратегування подальших кроків робочої групи.

4. Практична частина. Presentation of flint splitting technique, researcher of the Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine Dmytro Stupak) Представлення та випробування музичних інструментів XII ст. Від майстра-дослідника Володимира Ільківа.

Загалом конференція отримала схвальні відгуки як від учасників, так і в медіа, соціальних мережах.

Ця конференція стала прицендентом і вже принесла практичні результати.

Почалося формуватися товариство однодумців, більшість учасників доєдналося до спільного чату де вже ведеться спілкування по темі.
Ми бачимо початки нових міждисциплінарних співпраць та бажання разом створювати історію на науковій та соціальній основі.
Перший матеріал доповіді з конференції буде опублікований у науково-популярно українському журналі, що віримо стане ще одним кроком, для кращого сприйняття нашої діяльності суспільством.